ЗДО с. Лапаївка








З досвіду роботи

«Діти України прагнуть миру на рідній землі»
                                           ( О.Мота,директор ЗДО     
                                     с.Лапаївка Зимноводівської ТГ)
  
  З огляду на ситуацію в Україні та відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти національно-патріотичне виховання стало провідним напрямом роботи в ЗДО «Світлячок» с.Лапаївка Зимноводівської територіальної громади. Сьогодні в Базовому ЗДО с.Лапаївка відбулося засідання методичного об‘єднання для вихователів дітей старших груп та музичних керівників на тему: «Різноманітність нових форм і методів роботи національно-патріотичного виховання старших дошкільнят,зумовлених БКДО».

 

 Запрошені : Любов Зеленко( Департамент освіти і науки Львівської ОВА),Наталія Голевич ( відділ освіти молоді та спорту Зимноводівської ТГ),педагогічні працівники ЗДО Зимноводівської ТГ ознайомилися з особливостями роботи з національно- патріотичного виховання засобами інтегрованої освітньої діяльності в реаліях сьогодення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заклад дошкільної освіти с. Лапаївка

 

 

Діти України прагнуть миру на рідній землі

 

 

(комплексне заняття для старших дошкільнят

перше заняття – 1 вересня)

 

 

 

 

Базовий ЗДО с. Лапаївка

Зимноводівської ТГ

Львівського району

Львівської області.

Підготувала

директор ЗДО

Ольга МОТА

 

 

 

 

 

Вересень

2022

 

Мета. Закріпити та розширити знання дітей про рідну Україну.

     Узагальнити та систематизувати знання дітей про державні, національні та народні символи нашої Батьківщини.

     Продовжувати вчити відтворювати поетичні твори про Україну, мир, державні символи, рідну землю.

     Продовжувати вчити дошкільнят переносити засвоєні лексичні навички у зв’язне мовлення.

     Розвивати допитливість, дрібну моторику, уміння аналізувати.

     Сприяти розширенню світогляду.

     Виховувати у дітей глибокі почуття любові та гордості до своєї Батьківщини, державних символів, героїв ЗСУ.

Матеріал до заняття. Карта України, символи України, розслини-обереги, мультимедійна дошка, відеоматеріали про національні та народні символи України.

 

Хід заняття

 

Пісня про Україну

(у виконанні старших дошкільнят)

Бесіда з елементами розповіді

  • Про яку країну ви щойно проспівали в пісні?
  • У якій країні ви народилися?
  • Діти , які слова ви вважаєте найголовніші у своєму житті?

Діти. Мама, тато, Батьківщина, Україна, родина, рідна земля, сонце, мир.

Вихователь. А хто мені скаже, що таке Батьківщина? Так, це країна, в якій ти народився і живеш. Існують такі поняття: велика Батьківщина, мала батьківщина.

  • Яка на вашу думку, між ними різниця?

Так, велика Батьківщина – це країна, в якій ти народився і живеш, а мала – це твоє рідне місто, село, вулиця, дитячий садок, школа – все те, що оточує дитину змалку, зігріває її теплом на все життя. Саме тут зароджується любов до рідної країни.

  • Що це за країна, діти? – наша славна Україна!

 

                 Україно моя, ти у нас всіх одна.

                  Київ наш золотий, Львів усім дорогий,

                  Карпати, Дніпро кажуть нам: ми одно

                  І молитва одна – ми вкраїнська сім’я.

 

                  А сьогодні в країні війна…

 

 

Україна – це наша рідна земля, наша країна зі славною історією, народ якої протягом багатьох віків бореться за волю, свободу та незалежність.

 

Хоровод «Ми - діти рідної землі»

 

Діти читають вірші.

1.     Що таке Батьківщина?

        За віконцем калина,

        Тиха казка бабусі,

        Ніжна пісня матусі.

                        2.     Дужі руки у тата,

                                Під тополями хата,

                                Під вербою криниця,

                                У чистім полі пшениця.

3.     У зелені діброва,

        У китицях ліщина.

         Поглянь, яка чудова

        Наша Батьківщина.

                     4.      Моя рідна Батьківщина

                              Має назву Україна.

                              В мене й нація своя –

                              Українець в мами я.

5.     У всіх людей своя святиня,

        Куди не глянь, де не спитай

        Нема без кореня рослини,

        А нас, людей, без України.

                      6.     Ми є діти українські,

                              Хлопчики й дівчатка.

                              Рідний край наш – Україна,

                              Красива і багата.

 

Вихователь. Щасливі, ми – всі українці, що народились на такій чудовій, багатій, мальовничій землі нашої славної України. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть батьки, тут корінь роду нашого українського.

 

Дидактична вправа «Опиши Україну»

 

     І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі і хвилюємось аж до сліз, коли бачимо майоріння синьо-жовтого прапора чи слухаємо найголовнішу пісню нашої держави – Гімн. На блакитному тлі виблискує Герб - тризуб – символ влади, це частина корони яку носив київський князь. Це і є державні символи, найбільші святині, що символізують державність та незалежність України.

Діти читають вірші.

1.     Синьо-жовтий прапор маєм,

        Синє небо, жовте – жито

        Прапор свій оберігаєм,

        Він – святиня, знають діти.

                                       2.     Наш Герб – тризуб – це наша сила,

                                               Щоб нас доля не косила.

3.     Лине пісня незабутня, величава, горда.

        Слава нашій Україні, нашому народу.

 

 

Звучить Гімн України

(всі встають і слухають його уважно стоячи)

 

 

Легенда про неповторні державні символи України

           Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

          Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

          Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

          Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

          А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім'я – Гімн.

          З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн., прославляючи рідну матір.

 

  • Про яку жінку йдеться у цій легенді?
  • То хто ж ця матір? (Україна).

Крім державних символів наша Україна має ще й національні та народні символи – це наші скарби.

 

Перегляд відеоматеріалу про національні та народні символи

 

  • Які ви знаєте національні символи?
  • А народні символи?
  • Діти, а кому в Україні потрібні наші скарби? Так, вірно, нашим захисникам, нашим героям – воїнам ЗСУ, які захищають нашу рідну землю і нас з вами.

Вихователь.

     На дворі сонечко, тепла пора

     І не скажеш, що в країні йде війна.

    Тільки в серці – щем, а в очах сльоза.

     Бо далеке гупання – не гроза.

     Бо землею рідною ворог іде,

     За собою смерть і біду веде.

     Та не стане плакати наш нарід –

     Бо ми сильний, мужній, козацький рід!

     Разом переможемо! Слава Україні!

 

Танок «Козачата»

 

Діти читають вірші про мир, про Україну.

 

1.   Миру в Україні – бути!

      Миру хочуть добрі люди.

      І дорослі і малі

      Прагнуть миру на землі!

  1. Хай буде мир для України

                          Всі просять: доньки і сини.

                          Молитви наші Богу линуть,

                          Щоб більше не було війни.

3.   Живи, Вкраїно!!!

     Квітни величаво!

     З тобою вірні дочки і сини!

     Летить, як голуб миру,

     Гордість честь і слава!

     Калини цвітом хрещені вони.

 

Пісня «Ой у лузі червона калина похилилася»

 

     Діти, у кожного з вас на столі є улюблені квіти – народні символи, пов’язані з Україною. Ось зараз із квітів вашої любові сплетемо віночок навколо карти України, щоб наша рідна Батьківщина процвітала та жила у мирі і любові своїх синів і доньок, вірних захисників ЗСУ, які сьогодні боронять мир, волю, незалежність і мирне небо для майбутніх поколінь.

     Виготовимо символи-обереги своїми руками. Нехай вони їх зігрівають та оберігають наших героїв, приносять мир і волю нашій рідній Україні.

 

 

 

 

 

 

Підсумок заняття

 

 

 

 

 

 

Семінар-практикум «Використання педагогічної спадщини В.Сухомлинського в умовах модернізації дошкільної освіти» для педагогічних працівників закладів дошкільної освіти Пустомитівщини

 

 

        На любові до дітей тримається світ. Цей постулат в усі часи був головним кредо кращих педагогів, серед яких і Василь Олександрович Сухомлинський. До Вашої увагти семінар-практикум на тему «Використання педагогічної спадщини В.Сухомлинського в умовах модернізації дошкільної освіти» для педагогічних працівників закладів дошкільної освіти Пустомитівщини, якіий відбувся у закладі дошкільної освіти с.Лапаївка.

       Методист відділу освіти Надія Тураш презентувала гуманістичні принципи педагогіки В.Сухомлинського, реалізацію завдань за спадщиною В.О.Сухомлинського, ознайомила з формами роботи з дітьми дошкільного віку та системою вимог педагога до діяльності педагога.

       Учасники семінару мали змогу ознайомитися з виставкою літературних творів Василя Сухомлинського, методичними    розробками закладу.  Директор закладу  Ольга Мота поділилася досвідом роботи виховання дітей на засадах педагогічної спадщини Василя Сухомлинського.

       Усі присутні мали змогу переглянути літературно-музичну композицію «Людина в світ приходить для добра», участь в якій взяли діти та педагогічний колектив ЗДО с. Лапаївка.

       Віддаючи нині велику шану світлій пам’яті видатного педагога ХХ століття, зазначимо, що в його творчій спадщині відбився природний розум нашого народу, щирість і правдивість почуттів та самовіддана любов до дітей.

 

«Дитинство – найважливіший період людського життя,

не підготовка до майбутнього життя,

а справжнє, яскраве, неповторне життя.

І від того, як пройшло дитинство,

хто вів  дитину за руки в дитячі роки,

що ввійшло в її розум і серце із навколишнього світу, -

від цього в вирішальному значенні залежить

якою людиною стане сьогоднішній малюк в майбутньому»

                                                    В. О. Сухомлинський

 

 

    З досвіду роботи

                      директора ЗДО с. Лапаївка

                                          Моти О.С. виховання дітей дошкільного віку на засадах педагогічної спадщини В. Сухомлинського.

 

Літературно-музична композиція

 «Людина в світ приходить для добра»

 

 

Зал прикрашений квітами, плакатами з висловами

В. Сухомлинського. У центрі портрет педагога з висловом «Людина в світ приходить для добра».

Діти

Всі гості зібрались

При хорошій днині,

Щоб цікаве свято

Подивитись нині.

 

Присвячене це свято

Людині не простій –

Він виховав багато

Дітей  у доброті.

 

Вихователь

Великого педагога ювілей вшануємо ми,

Бо в житті він зробив усе задля дітвори.

 

(Діти ставлять квіти до портрета В. Сухомлинського)

Діти

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина –

З тобою всюди, кожну мить

Говорить України.

 

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

 

Послухай, як вода шумить,

Дніпро до моря лине –

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна!

 

Пісня «Рідна серцю Україна»

 

Вихователь

         Вірші для дітей українською мовою про добро, дружбу, Батьківщину, родину рідко можна знайти на сторінках дитячих збірників.

 

Ось який вірш вдалося відшукати в дитячій літературі

 

Я був на далекій чужині,

Там небо таке ж голубе,

Та тільки нема Батьківщини,

Нема там, Вітчизно, тебе,

Бо в ріднім краю над землею

Чистіша і глибша блакить.

І сонце Вітчизни моєї

Яскравіше в небі горить.

Я слухав пісні на чужині –

Хороші думки в тих словах,

Але то не крила орлині,

Що є в наших рідних місцях.

 

Пісня «Перлина – Україна»

 

Діти

Людина починається з добра,

Сказав мудрець:

 Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

 

Добро творити на землі

Людині лиш дано.

І навіть діточки малі

Всі знають це давно.

 

Пісня «Про добро»

 

Природу бережімо разом,

Аби планета з плином часу

Не стала звалищем потворним.

Вона чудова, неповторна!

Є все, щоб жити і радіти,

На цій планеті, мають діти

ЇЇ навчитись берегти –

Від малечку і назавжди!

 

Краса і море доброти

Оточує нас всіх.

Подібним будь до сонця ти,

Щоб зазвучав твій сміх.

 

Щоб ти освітлював всім шлях,

Як сонце з висоти.

Хай сяє усмішка в очах,

Будь завжди добрим ти!

 

Доброта, як промінь сонця,

Що з’явився у пітьмі,

Пригорнувся до віконця

І розлився по землі.

 

Доброта, як ласка мами,

Віддає любов свою.

Ніжить серденько так само,

Як і пісенька в гаю.

 

Доброта, як щедрість літа, -

Радість, щастя і краса!

Як волошка серед жита,

Ще як дощик і роса.

 

Пісня «Посмішка»

 

Діти

Від рідного дому дитину

веде у широкий світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

 

Іди по цій стежині, дитино,

Даруй любов і тепло

І пам’ятай : ти – людина,

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти по світу,

Серце тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

І тут коріння твоє,

Родині вклонись низько-низько

І знову іди вперед.

 

Пісенна  програма за участі колективу ДНЗ

 

Пісня «Дитинство»

Пісня «Мої Батьки»

Пісня «Родина»

Пісня «Пісня солов'їна»

Пісня «Десь по світу»

Пісня «Україна – це ми!»

Дякуємо за увагу!!!

 

Є в нашому житті порівнювані цінності, а є і не порівнювані. Можна довго говорити про те, що краще – добро чи зло, схильність до обраного ідеалу чи байдужість. Проте  є речі, які ні з чим неможливо ні зіставляти, ні порівнювати. Це Батьківщина, Вітчизна, синівська вірність, рідна мова, відданість рідній землі, де ти народився і осмислив себе, батьки, які виплекали і виховали тебе, радощі і прикрощі, які на все життя ввійшли у нашу душу і непокоїли нас як перше життєдайне джерело.

 

Саме ця думка – одна із перлин спадщини В. Сухомлинського.

 

До вашої уваги за участю педагогічного колективу  пісенна програма, тематика якої супроводжує усю педагогічну спадщину великого педагога.

 

Ідеї В. Сухомлинського – актуальні й сьогодні

 

         Сьогодні аби спрямувати дитину на шлях духовності, моральності, маємо постійно шукати нові засоби, методи і форми, водночас не залишаючи поза увагою і традиційні, дієвість яких перевірена часом. Чільне місце серед таких усталених засобів належить художньому слову.

         Фольклорні та авторські літературні твори є могутнім засобом впливу на формування та становлення морального, духовного та соціального розвитку дошкільнят. 

         Справжньою знахідкою для педагога є творча спадщина

Василя Сухомлинського, талановитого українського вчителя, гуманіста, філософа і письменника, ювілей якого ми святкуємо цієї осені 28 вересня – 100 років від дня народження. Запропоновані Сухомлинським форми і методи освітнього впливу на особистість, залишаються актуальними, а художні твори, улюбленими у читачів. Адже всю свою діяльність видатний педагог спрямував на формування свідомої, відповідальної, розвиненої та духовно багатої молоді. В. Сухомлинський створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини - людини. Педагогіка В.О. Сухомлинського - це педагогіка серця, розуму і моралі, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини.

         Відомо, що природа дитячого мислення схильна до творчості.

В. Сухомлинський був переконаний, що для того аби пробудити у малят живу думку, творче джерельце, необхідно дати їм змогу більше спостерігати, помічати численні зв’язки в довкіллі. Діти милуються красою, шукають слова рідної мови, що передають красу навколишнього світу. «Зупинись і поглянь, - нібито каже автор читачеві, - який гарний світ навколо тебе, яка незрівнянна краса тебе оточує!»

         Найтонші й наймогутніші корінці, що живлять дерево дитячої радості – радості ніжного доторкання до живого і гарного – це доброта й ще раз доброта!

         Він добре знав, що від розуміння краси оточення й доброти починається все найкраще, що є в людині, починається краса людських вчинків.

          Адже бажати добра – це значить заступити злу дорогу до дитячого серця і закрити серце дитини від зла. І нині в дошкільній освіті уроки мислення серед природи мають велике пізнавальне, навчальне та виховне значення. Вони сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і звісно, зачаровують дітей образністю рідного слова, красою співучої української мови, вчать любити рідний край, свою Батьківщину.

         У непросту епоху жив і творив В. Сухомлинський. Він був сином своєї доби, але, на жаль, не всі його сучасники змогли піднятися до розуміння й осягнення істинного сенсу сповідуваних ним гуманістичних ідеалів. Сьогодні ж його ідеї активно впроваджуються в педагогічну практику дошкілля. Справджуються прагнення Василя Олександровича - його думки, досвід дійшли до людей, використовуються ними на благо і щастя дітей.

                                               Виступила вихователь старшої групи Максимович М.М.

 

 

 

 

 

 

 

Патріотичне виховання у сучасному дошкільному закладі

 

          З огляду на ситуацію в країні, патріотичне виховання стає провідним напрямом роботи закладів дошкільної освіти.

          Ознайомлення з історією, культурою, побутом рідного народу - невід'ємна складова патріотичного виховання, що потребує посиленої уваги не тільки педагогів, але й батьків.

         "Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього", казав М. Рильський і мав рацію. Справді, не знаючи і нешануючи народних традицій, історії, люди втрають духовний зв'язок з попередніми поколіннями, те підгрунтя, на якому би мали вибудовувати власне життя, тому, народознавство є провідним компонентом у патріотичному вихованні дітей дошкільного віку.          

         

          Директор ЗДО с. Лапаївка Ольга Мота Зимноводівської ОТГ Пустомитівського району

пропонує з досвіду роботи до Вашої уваги: 

 

Семінар-практикум

"Національно-патріотичне виховання

дітей дошкільного віку

 

на засадах народознавства"

                                                                                                                                              

 "Виховуємо патріотів"                   

            (вихователь ЗДО с. Лапаївка Макаревич Н.І.)     

 

 

                        Усе починається в дитинстві. Саме в дошкільному віці формуються уявлення про довкілля, накопичуються знання та закладаються основи духовності та моральності.

         Адже є в нашому житті порівнювані цінності і є не порівнювані. Можна довго говорити про те, що краще – сім’я або самотність, схильність до обраного ідеалу чи байдужість… Але є речі, які ні з чим неможливо ні зіставляти, ні  порівнювати. Це Батьківщина, Вітчизна, синівська вірність, відданість тій землі, де ти народився і осмислив сам себе, тому народові, який вигодував і виплекав тебе, тим радощам і прикрощам, які супроводжують тебе від народження до закінчення життя.

         Справжнє народження твоє як громадянина відбувається завдяки тому, що ти – син народу; в тобі, як сонячний вогонь у краплі води, відбивається його багатовікова історія, його велич і слава, його любов і надія, його нерозривна єдність із тими нескінченно милими нашому серцю куточками, які входять у наше життя як вічне, незнищене, незгасле.

         Мати народжує твою плоть, Вітчизна народжує твою людську, громадянську душу. Немає нічого дорожчого від Вітчизни. В ім’я щастя, величі, незалежності Вітчизни справжня людина, не вагаючись, віддає життя, тому що життя без щастя, величі, незалежності Вітчизни – це не тільки горе, а й ганьба.

         Для кожного з нас Батьківщина починається з чогось маленького. Це наш рідний куточок, що втілює в собі живий образ нашої Вітчизни. Зміст нашого патріотичного становлення полягає в тому, що цей куточок на все життя входить у нашу душу, непокоїть нас усе життя, як перше життєдайне джерело, з якого кожен із нас розпочався.

         Як бачимо, патріотичне почуття за своєю природою – інтегральне, оскільки об’єднує в одне ціле всі сторонни розвитку особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, фізичну. Воно формується поступово під впливом навколишнього середовища, та інших виховних чинників. Бути патріотом – означає любити материнську мову, свій дім, батьків і усіх людей, любити природу рідного краю, звичаї, шанувати традиції народу, людську працю, прагнути не лише зберігати духовні скарби народу, а й примножувати їх. Саме ці проблеми і є визначальними у патріотичному вихованні старших дошкільнят у закладі дошкільної освіти.

         Людині визначено Богом місце народження. Вона не може нічого змінити, як не може змінити себе саму. А якщо щось із того, призначеного їй, змінить, то не на краще. Чуже ніколи не буває кращим за своє. І куди б ти не пішов, твоя Батьківщина буде завжди з тобою.

         У дошкільному закладі серед організаційних форм навчально-виховної роботи належна увага приділяється екскурсіям, тематичним та інтегрованим заняттям, святам, розвагам. Кожен педагог знає, що у пізнанні предметів чи явищ першою сходинкою має бути живе споглядання, а отже спостереження, розгляд що супроводжується вдало поставленими запитаннями, доступними та цікавими поясненнями, порівняннями. Другою сходинкою стає розповідання, читання, вивчення віршів напам'ять, бесіди. А завершується пізнання дійсності практичними діями в ігровій, образотворчій, трудовій, руховій, та інших видах діяльності дітей.

         Провідними засобами впливу на дитину повинні стати засоби народної педагогіки, рідна мова, усна народна творчість, народна іграшка, календарно-обрядові свята, звичаї, традиції, символи, родинно-побутова культура.

         Багата і щедра наша Україна на любов і добро, на хліб і сіль, на звичаї та традиції. Все це з умінням і обережністю треба передати нашим дітям. Нехай діти зростають у любові до рідного слова, рідного краю, його природи, нехай терпкі запахи материнки та чебрецю і в дорослому віці повертають їх пам'ять до рідних порогів.

         А сьогодні наша зустріч приурочена до свята Покрови Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. А з недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще як день українського козацтва та День захисника Вітчизни. І до нас сьогодні на свято завітали справжні козачата.

         А зараз вітаємо наших дошкільнят, майбутніх захисників.

(Лунають оплески).

 

 

 

 *  Літературно-музична композиція "Покрова - Берегиня нашого народу"                  

            (за участі старших дошкільнят та педагогів ЗДО с. Лапаївка)  

 

 

Покрова – Берегиня нашого народу

Літературно-музична композиція

 

Діти під фонограму  заходять до зали  і сідають на місця.

 

 

Ведуча.
          Улюблена Богом перлина

          Для всіх українців одна

          Козацька моя Україна

          Хлібів золотих сторона

          Негодами лютими бита

          Віками ти йшла до мети

          Тобі в небі зорею світити

          І волю і долю знайти.

 

Хоровод «Батьківщина»

 

 

 

 

Діти декламують вірші:

1. Що таке Батьківщина?

    За віконцем калина,

    Тиха казка бабусі,

    Ніжна пісня матусі,

 

    Дужі руки у тата,

    Під тополями хата,

    Під вербою криниця,

    В чистім полі пшениця.
                     
2. Он повзе мурашка,

    Он хлюпоче річка.

    Не зривай  ромашку,

    Не топчи травичку


    В зелені діброва,

    В китицях ліщина.

    Глянь,  яка чудова
    Наша Україна.

 

Пісня «Ми маленькі українці»

 

 

3. Журавлі над лугом

    Линуть рівним клином.

    Будь природі другом,

    Батьківщині – сином

 

 Пісня «Лише у нас на Україні»

 

 

Біля ікони Матері Божої Покровительки вихователь читає вірш:

 

          Хоч і хмарно й день негожий – не сумуй, усе бува.

          Але всіх нас Матір Божа омофором покрива.

          Від усього в світі злого ліс і поле, і хати

          Укриває всіх покровом Матір Божа з висоти.

 

Пісня «О, Мати, Марія»

 

 

Ведуча.

          Свято Покрови Пресвятої Богородиці – це дуже велике свято, яке святкують 14 жовтня. Свою назву це свято отримало від шалі – покриву, яким Матір Божа покрила людей, захищаючи від біди. А було це так.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

А зараз послухайте легенду.

                                                                                                                                                                                                     

Розповідь вихователем легенди.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

          Багато століть назад до міста Царгороду підступили вороги. Мешканці міста, щоб врятуватися, зібралися в церкві Пресвятої Богородиці. Всі щиро молилися. І раптом один чоловік на ім’я Андрій та його учень побачили Пречисту Діву Марію в оточенні ангелів, апостолів і пророків – вони входили до храму. Богородиця зняла свою шаль, розгорнула її і покрила всіх присутніх у церкві. Всі зрозуміли, що Богородиця прийшла, щоб взяти їх під свою опіку і захистити від ворогів. А на світанку сталося чудо: вороги відступили і місто було врятоване. Сповнені радості, люди поверталися до своїх домівок.

          Подивіться на ікону, яка подія на ній зображена? Так, Богородиця своєю шаллю покриває всіх людей, захищаючи їх від небезпеки. Саме з того моменту і почали святкувати свято Покрови Пресвятої Богородиці та віддавати Їй шану. Великий князь Ярослав Мудрий проголосив Божу Матір Царицею України.

          Мати Божа є Покровителькою запорозьких козаків. На її честь на Січі побудована церква (показ картинки). Перед кожним походом козаки молилися до Матері Божої, бо знали, що Вона оберігатиме їх на полі битви.

          Козаки не тільки вшановували Покрову, вони винищували зло і боролися за добро. І тому ми, їх нащадки, повинні йти за прикладом козаків.

 

Танець «Козаки»

 

 

 

 

Діти.
Діво Пресвятая -
Матір матерів,
пригорни до серця
всіх своїх синів.

Освіти їх душі
світлом золотим,
виповни любов'ю
неспокійний дім,


научи, як землю
вберегти від зла,                                                                                                                                   

розумом, діянням
і крилом тепла.
Зоря-зоряниця,
сонце доброти,
землю України
щастям освіти!


         О, Мати Божа! Ми - твої діти.
         Тобі сьогодні приносим квіти.
         Тебе благаєм, уклінно просим,
         До Тебе в небо ми руки зносим.


Прийми нас, Мати, під сій Покров,
Тобі даруєм серце й любов,
Від нужд і горя нас збережи,
В лихій годині нам поможи.


         Грає осінь кольорова

         Пахнуть груші, сливи.

         Усміхається Покрова

         До дітей щасливих.

 

Танець «Краплинки»

 

 

Ведуча.

Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Можливо, саме тому так багато свят на честь Богородиці саме восени. Покрову вважали покровителькою землеробства. За звичаєм у цей день обов’язковим було вшанування пожинального снопа. Для цього прибирали світлицю, прикрашалиїї квітами та рушниками. Проводили ярмарки і веселі забави на які збирали всі дари осені.

 

Хоровод «Урожай»

 

 

Ведуча.

Є щось святе в словах мій рідний край.
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Його історія… В ній стільки гіркоти,
І тим рідніш мені ти, краю рідний,
Що вже назад поламані мости,

 

І день встає, як райдуга погідний

Зродились ми великої години
З пожеж війни і з полум’я вогнів,
Плекав нас біль по втраті України.
Плекав нас гнів і злість на ворогів.
Долі наші вічні, наче скали,
Ідея чиста і свята…

Пісня «Україна – це ми»

 

 

Ведуча. 

Найкращі сини і доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення нашої землі. Українська Повстанська армія героїчно і жертовно боролася за Самостійну і Соборну Державу: УПА воювала проти польських шовіністів Армії Крайової, проти гітлерівської Німеччини. Війна з московськими окупантами велась українськими повстанцями майже 10 років після завершення 2-гої Світової війни.                                                                                                    

         Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятися в минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем. Я хочу, щоб кожен з нас поставив себе на місце тих хоробрих наших людей, які ціною свого життя захистили Батьківщину, і щоб кожен дав собі відповідь на питання: а чи зміг би так я?

 

Пісня «Йшли селом партизани»

 

Діти.

Вони у битві чесно полягли,
А іншого ні вибору, ні змоги,
Вони загинули, але перемогли,
Бо віддали життя для перемоги.

 

День сьогоднішній нерозривно пов’язаний з учорашнім, так:

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, —
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

 

Пісня «Війна»

 

 

Ведуча.

Хай ці квіти осінні чудові

 

Подарують вам подих краси,
Щоб жилося у щасті й любові,
Благ усіх вам з роси і води!


Всю доброту, яка існує в світі,
Всю радість, що живе серед людей,
Найкращі всі, що до вподоби, квіти
Даруєм вам у цей святковий день.
Для вас, дорогі, наступна з пісень.

 

Пісня «Вітаєм»

 

 

 

         

        Давайте вже сьогодні будемо робити щось для майбутнього нашої держави. І напевно найголовніше — це виховати достойних українських громадян. Тому наше завдання потурбуватись про те, щоб наші діти знали своїх героїв, щоб вони прагнули хоч трохи бути схожими на них, допоможімо їм у цьому. І материнське серце Божої Матері нехай тішиться праведними, бо болить над грішними. Воно відчуває нещастя кожного грішника і хоче допомогти йому, лиш би він хотів прийняти цю поміч.

 

 

Свята Заступнице! Пречиста Діво!
Ти оповий нас Покровом білим,
І під опіку візьми Вкраїну,
Не дай їй впасти знов на коліна.
Народ наш просить захисту у Тебе,
Бо Ти - Цариця Землі і Неба,


Прийми нас ще раз під свій Покров,
Вкотре благаєм Тебе ми знов.
Ти захисти нам Матір-Вкраїну,
Не дай зробити з неї руїну,
З колін підвестись нам поможи,
Вкраїну вільну нам збережи.

 

Пісня “Родина»