День знань — особливий день, попереду нові цікаві знання, нові враження. Бажаємо вам з кожним днем подорожувати по країні цікавих справ, веселих захоплень, великих відкриттів і пізнавальних історій. У вас попереду ще багато відкриттів, багато цікавого. Нехай ті знання, які ви отримаєте зараз, стануть міцним фундаментом у подальшому житті!

ЗДО с. Лапаївка Зимноводівської сільської ради

Ст. гр. «ВЕСЕЛИЙ КОЛОБОК» вих. Людмила РИГА

Сер.гр. І «ЛЕВЕНЯ» вих. Марія МАКСИМОВИЧ

Сер. гр.ІІ « ТЕРЕМОК» вих. Софія КРИШТАНОВСЬКА

Муз. кер. Тереза ФЕРЕНЦ

01.09.2023 р

«День дружби» в закладі дошкільної освіти с. Лапаївка був дійсно незабутнім! Діти разом з вихователем та музичним керівником створили атмосферу тепла, взаєморозуміння та веселощів. Веселі ігри, забави та спільні творчі завдання допомогли дітям відчути радість спільного часу та важливість дружби. Від цього дня залишилися яскраві спогади та посмішки на обличчях дітей

Розвага «День дружби» в садочку підкреслила, що дружба є однією з найцінніших речей у житті, а колективний дух є джерелом неймовірної радості та натхнення!

Дружба, дружба над усе,

Дружба радість нам несе.

Дружба всім нам дорога,

Дружба жити помага!

Підготували

музичний керівник ЗДО с. Лапаївка:

Тереза ФЕРЕНЦ;

вихователь:

Наталія ГІПНЕР

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ - це свято, покликане утвердити, що Україна має тисячолітню власну історію державотворення, і закликає пам'ятати кожен етап її становлення й людей, які доклали до цього зусиль. Ми починаємо відзначати День Української Державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва - столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається

 Підготували

музичні керівники ЗДО с. Лапаївка:

Галина МАКАР, Тереза ФЕРЕНЦ;

вихователі:

Наталія ГІПНЕР, Ольга ЦАП’ЯК

Заняття до дня української мови та писемності на тему: « Наша мова солов‘їна»

ІІ молодша група «Теремок»

Спитай себе, дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де світу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки буде в серці рідна мова

Вих. Софія КРИШТАНОВСЬКА

Муз.кер. Тереза ФЕРЕНЦ

09.11.22 р.

ЗАКЛАД  ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ  с. ЛАПАЇВКА

ЗИМНОВОДІВСЬКОЇ  СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ

Триває цикл Різдвяних свят, які посідають особливе місце в житті українців, 

ЗАКЛАД  ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ  с. ЛАПАЇВКА

ЗИМНОВОДІВСЬКОЇ  СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ

ЗАКЛАД  ДОШКІЛЬНОЇ  ОСВІТИ  с. ЛАПАЇВКА 

ЗИМНОВОДІВСЬКОЇ  СІЛЬСЬКОЇ  РАДИ

«Поклін тобі, Тарасе»

(Сценарій святкового дійства

для старших дошкільнят

до дня народження Т. Г. Шевченка (1814-861))

З досвіду роботи

Терези Ференц,

музичного керівника ЗДО.

                                                                                       Ольги Цап’як,

Марії Максимович,

вихователів старшої групи №1.

     Святково прикрашений зал (на стіні – портрет Т. Г. Шевченка, прибраний вишитим рушником). На столі – Кобзар т інші видання творів Шевченка, репродукції його картин.

Діти, одягненні в українські національні костюми, заходять під музику у зал й стають біля стільчиків.

Дитина           

                        Встала весна, чорну землю

                        Сонну розбудила,

                        Уквітчала її рястом,

                        Барвінком укрила.

Дитина           

                        І на полі жайворонок,

                        Соловейко в гаї

                        Землю убрану весною

                        Вранці зустрічає.

♫ Пісня-хоровод «Ой минула вже зима»

Ведуча

               Щовесни, коли тануть сніги,

               І на рясті просяє веселка,

                Повні сил і творчої снаги

               Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Дитина   

                Сьогодні Тараса ми всі згадаєм,

                Хай прозвучать його палкі слова.

                Нехай на святі він разом із нами

                У нашій залі побува.

Дитина      

                Ти, Тарасе, сьогодні

                Нас зібрав докупи.

                І зійшлися у цій залі

                Шевченка онуки.

Дитина

                Хліб і сіль тобі, Тарасе,

                Сьогодні підносимо…

                Вшанувати цю гостинність

                Оплесками просимо.

(Під оплески гостей виносимо хліб-сіль, кладемо на столі біля портрету Кобзаря).

Ведуча

      Тарас Шевченко – наш великий Кобзар, поет, письменник, художник, відважний борець за вільну Україну й свобідне життя її дітей. І хоч минуло вже багато років із тієї пори, коли українська земля подарувала нам цього генія, ми не перестаємо його шанувати й прославляти.

     Сьогодні ми з вами говоритимемо про важке кріпацьке життя й допитливе дитинство малого Тараса. Також будемо розповідати його вірші і про нього та співатимемо пісень на слова поета, а також пісень про самого Кобзаря.

Ведуча

               Народивсь Тарас у хаті бідній та малій,

               Колихала його мати на руках своїх.

              Нещасна мати повила його малого й зажурилась

              І цілу ніченьку вона за сина-кріпака молилась.

              І Бог почув молитву ту і дав душі убогій силу

              І в руки хлопцеві вложив співецьку чародійну ліру.

Сценка Мати з малим Тарасиком.

(Посередині зали сідають на лавку, мати погладжує голову синочка)

Тарас: Матусю, а правда, що на залізних стовпах небо тримається?

Мати: Так, синку, правда.

(Звучить колискова пісня «Ніченька іде» у виконанні Ніни Матвієнко) Мати, погладжує синочка по голові і схиляє його собі на коліна. Тарасик пробує заснути…).

Мати: Поспи собі, Тарасику.

Тарас: Ні… А чому так багато зірок на небі?

Мати: Бо, коли на світ приходить людина, Бог свічку запалює і горить вона доти, поки людина живе. А коли помре – свічка гасне і зірка падає. Ти бачив не раз, як падає зірка, Тарасику?

Тарас: Бачив, бачив, матусю.

        А чому одні зірки ясні, а інші не дуже, одні – великі, а інші – малі?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа її зірка ледь-ледь тліє…

             А коли – людина добра, любить людей, її зірка світить ясно-ясно, її видно далеко-далеко…

Тарас: Я буду дуже добрий, матусю! Я хочу, щоб моя зірка найяскравіше світила!

(Тарас розводить руки. Мати вдоволено погладжує й цілує його у голову).

♫ Пісня «Зоре моя вечірняя»

у виконанні музичних керівників ЗДО

Ведуча

      Отак і виростав малий Тарас – дуже допитливим та розумним… А коли матері було ніколи із ним розмовляти, то йшов до старшої сестри Катрі, яку дуже любив. А вона ж і сама невелика, то ж відповідала брату, як уміла…

Сценка: Тарас і Катря.

(Сідають на килимку посередині зали)

Тарас: Катрусю, а що таке Сонце?

Катря: Це таке вогнище велике.

Тарас: А хто ж його розпалює?

Катря: А розпалює його дід.

Тарас: А де ж той дід дрова бере?

Катря: Та десь бере…

(Тарас замислюється)

Тарас: Катрусю. А що таке зорі?

Катря: Це такі маленька Сонечка, а держать їх ангели, які живуть на небесах.

Тарас: Це ти так кажеш… А мати кажуть, що це Бог запалює й гасить… Кому ж вірити?

Катря: Тарасе, та ж не мудруй, а краще біжімо до гурту дітей, будемо веселитись, хороводи водити, в ігри гратись…

(Підходять до дітей)

Дитина: А давайте «Голубку» водити!

Всі: (весело) Давайте! «Голубку»

Гра «Голубка»

Дитина: (дівчинка): А гляньте, який у мене гарний віночок!

                                      Давайте пограємо із віночком!

Всі: (весело) Давайте! Із віночком!

Гра «Віночок»

(Діти сідають на стільчики)

Дитина         

                       Тече вода з-під явора,  яром на долину,

                       Пишається над водою червона калина.

Дитина          

                       Пишається калинонька, явір молодіє,

                       А кругом їх верболози й лози зеленіють.

Дитина (дівчинка)

                      Якби мені, мамо, намисто – то пішла б я завтра на місто.

                      А на місті, мамо, на місті грає, мамо, музика троїста.

                      Ой куплю я, мамо, черевики, та й найму я троїсті музики.

                      Нехай люди не здивують, як я, мамо, затанцюю.

♫ Танець - банс під пісню «Тече вода з-під явора»

Дитина (дівчинка)

                        Ходіть, дівчатка у садок! Любо там та мило!

                        Скільки всяких там квіток в сей рік уродило!

                         Повна рожа, мак чубатий, між кущами м’ята.

                         І барвіночок хрещатий стелиться до хати.

Дитина (дівчинка)

                        Сонце гріє, вітер віє                    

                        З поля на долину,

                        Над водою гне з вербою

                        Червону калину.

Дівчатка виконують пісню – танець із білими квітами калини.

♫ Пісня-танок «Зацвіла в долині»

Ведуча: Поет Шевченко дуже гарно, із великою любов’ю оспівував природу: і зорі, і калину і садок вишневий коло хати...

Пісня   ♫  «Садок вишневий коло хати».

Дитина            Ми – дітвора українська, хлопці та дівчата.

                          Хоч не міцні в нас ще руки – та душа завзята.

Дитина             Бо козацького ми роду, славних предків діти.

                          І в садочку всі вчимося рідний край любити.

Дитина            Ми малі, та всі ми друзі, ми одна родина.

                          А найбільша – наша мати – рідна Україна!

Ведуча: Т. Г. Шевченко був не лише поетом - автором славетного Кобзаря, письменником (відомий йог прозовий автобіографічний твір «Художник»), а ще й великим художником.

(показуємо «Кобзар» та репродукції картин Шевченка).

Дитина: (бере до рук книгу «Кобзар» і декламує вірш Вадима Скомаровського «Над «Кобзарем»»)

Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар,

Ані шелесне верба височенька.

Наша Оленка відкрила «Кобзар»,

Вголос читає Шевченка.

Ген за рікою синіє гора,

В небі веселка розквітла казково.

Ніжно вплітається в гомін Дніпра

Добре і щире Шевченкове слово.

Ведуча: (Бере до рук книгу «Кобзар»)

     А чому ж Тарас Шевченко назвав свою збірку «Кобзарем»? Хто це – кобзарі?

Це - мандрівні музиканти, переважно незрячі, що ходили селами із поводирями і душевно виконували на кобзі чи бандурі думи, тужливі пісні релігійного й історичного характеру. Іноді вони виконували й веселі пісні та запальні танки. Довкола них збирались гурти селян, охочих послухати гру та спів кобзарів. Слухачі щедро віддячували кобзарям за їх відвагу нести правду у народ, щоб просвічувати й будити його.

     І сьогодні теж грають та співають кобзарі та бандуристи…

Шевченкові вірші дуже мелодійні, багато композиторів створили музику на його слова, а деякі - стали народними піснями…

     Ми із вами вже виконували та слухали ці музичні твори:

(«Зоре моя, вечірняя», «Тече вода з-під явора», «Зацвіла в долині», «Садок вишневий коло хати»).

     А зараз послухаймо українську народну пісню на слова Тараса Шевченка

♫ «По діброві вітер віє» у супроводі бандури

Дитина                               Рано, рано сонце встало, Україну привітало.

                                             Побажало їй добра, усміхнулось до Дніпра.

                                             До Дністра і до Дунаю, до Шевченкового краю,

                                             Де живуть уже віки Українські козаки.

Дитина                                Рано, рано сонце встало, гарних діток привітало.

                                              Побажало швидко встати, та розумними зростати.

                                              Шанувать свою родину, і любити Україну.

                                              Бо вона у нас одна – і дорожчої нема.

Ведуча: Дуже важке життя було у нашого славного Шевченка. І жахливе кріпацтво, і безжальні заборони писати й малювати - так зявились тзв. «захалявні книжечки» (показує «захалявну книжечку»).

Згодом понад десять літ Шевченко «карався, мучивсь, та не каявся» у важкій неволі.

Туга за рідним краєм, біль за долю свого українського народу підірвали здоровя Кобзаря і він у молодому віці (лише 47 років!) помирає…

     Заповідав Тарас Шевченко поховати себе «на Вкраїні милій»…у своєму славному «Заповіті».

     І хоч помер він на чужині, та згодом відбулося перезаховання у Каневі недалеко нашої столиці Києва.

Так зявилась Кобзарева могила над Дніпром, котру й назвали Тарасовою горою.

Сюди у молитовній памяті й пошані приходять безліч людей з усіх куточків світу, щоб поклонитись генію українського народу Тарасу Шевченкові.

Дитина                У старій хатині кріпака колись,

                             В тихий день весінній хлопчик народивсь.

                             У тяжкій неволі ріс малий Тарас.

                             Він не вчився в школі, він ягнята пас.

Дитина                Вмерли мама й тато ... Сирота – в дяка.

                              Тут була в хлоп’яти  грамота гірка.

                              В пана – бусурмана в Петербурзі – дім.

                              Кріпаком у пана був Тарас у нім.

Дитина               Хоче малювати,  прагне він до знань -

                             Та за це багато зазнає знущань.

                             За ясну свободу й Світло майбуття –

                             Він віддав народу все своє життя!

Звучить «Заповіт» Тараса Шевченка у запису.

(Діти й усі присутні, стоячи, задумливо слухають).

Дитина                У вікні любисток, на підлозі м'ята,

                             В золотій оправі книга серед книг. 

                             Наче щедре сонце поселилось в хаті,

                            Як велике щастя стало на поріг.

Дитина                Мудра, світла книга, — то «Кобзар» Тараса,

                            На столі, як свято, білий коровай.

                            І пішло повір'я з дідівського часу,

                            Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай.

Пісня «Поклін тобі, Тарасе»

Під музичний супровід діти виходять із зали.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ - це свято, покликане утвердити, що Україна має тисячолітню власну історію державотворення, і закликає пам'ятати кожен етап її становлення й людей, які доклали до цього зусиль. Ми починаємо відзначати День Української Державності. Її точкою відліку ми вважаємо рік заснування Києва - столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається

 Підготували

музичні керівники ЗДО с. Лапаївка:

Галина МАКАР, Тереза ФЕРЕНЦ;

вихователі:

Наталія ГІПНЕР, Ольга ЦАП’ЯК